 |
ДОГОВІР МІЖ СРСР І ВЕЛИКОБРИТАНІЄЮ |
|
 |
ДОГОВІР МІЖ СРСР І ВЕЛИКОБРИТАНІЄЮ Про СОЮЗ У ВІЙНІ ПРОТИ ГІТЛЕРІВСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ І ЇЇ СПІЛЬНИКІВ В ЄВРОПІ І Про СПІВПРАЦЮ І ВЗАЄМНУ ДОПОМОГУ ПІСЛЯ Вiйни 26 травня 1942.
Договір був підписаний в Лондоні 26 травня 1942 р. Він відобразив прагнення Радянського Союзу до зміцнення антигітлерівської коаліції, до встановлення дружніх відносин між народами Англії і СРСР не тільки у військові, але і в післявоєнні роки. Договір міг бути основою післявоєнної європейської безпеки. Договір був анулюваний Радянським Союзом в травні 1955 р. у зв'язку з тим, що англійський уряд підписав паризькі угоди про переозброєння Західної Німеччини, що було явним порушенням умов англо-радянської угоди.
Частина I
Стаття 1. Через Союз, встановлений між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученим Королівством, Високі Договірні Сторони взаємно зобов'язуються надавати один одному військову і іншу допомогу і підтримку всякого роду у війні проти Німеччини і всіх тих держав, які пов'язані з нею в актах агресії в Європі.
Стаття 2. Високі Договірні Сторони зобов'язуються не вступати ні в які переговори з гітлерівським урядом або будь-яким іншим урядом в Германії, який ясно не відмовиться від всіх агресивних намірів, і не вести переговорів або не укладати перемир'я або мирного договору з Німеччиною або будь-якою іншою державою, пов'язаною з нею в актах агресії в Європі, інакше, як по взаємній згоді.
Частина II
Стаття 3. 1. Високі Договірні Сторони заявляють про своє бажання об'єднатися з іншими однодумними державами в ухваленні пропозицій про загальні дії в післявоєнний період в цілях збереження миру і опору агресії.
2. Аж до схвалення таких пропозицій вони приймуть після закінчення військових дій всі заходи, що знаходяться в їх владі, щоб зробити неможливим повторення агресії і порушення миру Німеччиною або будь-якою з держав, пов'язаних з нею в актах агресії в Європі.
Стаття 4. Якщо одна з Високих Договірних Сторін в післявоєнний .період знову виявиться залученою у військові дії з Німеччиною або всяким іншою державою, згаданою в статті 3 (пункт 2), в результаті нападу цієї держави на дану сторону, то інша Висока Договірна Сторона відразу ж надасть договірній стороні, залученій таким чином у військові дії, всяку військову і іншу допомогу і сприяння, лежачі в її владі.
Ця стаття залишиться в силі до того, як з обопільної згоди Високих Договірних Сторін буде визнана зайвою зважаючи на ухвалення ними пропозицій, згаданих в статті 3 (пункт 1). Якщо такі пропозиції не будуть прийняті, вона залишиться в силі на період в 20 років і після того аж до відмови від неї з боку будь-якої з Високих Договірних Сторін відповідно до умов статті 8.
Стаття 5. Високі Договірні Сторони з урахуванням інтересів безпеки кожною з них погодилися працювати спільно в тісній і дружній співпраці після відновлення миру в цілях організації безпеки і економічного процвітання в Європі. Вони братимуть до уваги інтереси Об'єднаних Націй в здійсненні вказаних цілей і також діятимуть відповідно до двох принципів - не прагнути до територіальних придбань для самих себе і не втручатися у внутрішні справи інших держав.
Стаття 6. Високі Договірні Сторони погодилися надавати один одному після війни всяку взаємну економічну допомогу.
Стаття 7. Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується не укладати ніяких союзів і не приймати участі ні в яких коаліціях, направлених проти іншої Високої Договірної Сторони.
Стаття 8. Цей договір... набуває чинності негайно після обміну ратифікаційними грамотами і після того замінить собою угоду між урядом Його Величності в Сполученому Королівстві, підписане в Москві 12 липня 1941 року. Частина 1-а цього договору залишається в силі до відновлення миру між Високими Договірними Сторонами і Німеччиною і державами, пов'язаними з нею в актах агресії в Європі.
Частина 2-а цього договору залишається в силі на період 20 років...
|
|
|
