<<Назад

Радянський Союз Орден Ушакова Орден Ушакова — радянська флотська нагорода часів Великої Вітчизняної війни. Установлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 березня 1944 року, одночасно з орденом Нахимова спеціально для нагородження офіцерів Військово-морського Флоту. Було визначено старшинство ордена Ушакова над орденом Нахимова і поставлені у відповідності:                               флотоводчеський орден Ушакова — полководницькому ордену Суворова                               флотоводчеський орден Нахимова — полководницькому ордену Кутузова Історія створення: Перше нагородження орденом Ушакова I ступеня відбулося 16 травня 1944 року: його були удостоєні командир бригади підводних човнів Чорноморського флоту контр-адмірал П. І. Болтунов і командувач авіацією Чорноморського флоту генерал-лейтенант В. У. Ермаченков, що пізніше став кавалером ще одного ордена Ушакова I ступені. Але вручений орденський знак № 1 був Командувачеві Червонопрапорним Балтійським флотом віце-адміралові В. Ф. Трібуцу, нагородженому Указом від 22 липня 1944 року, цим же Указом кавалерами ордена Ушакова I ступеня став Нарком ВМФ адмірал флоту Н. Р. Ковалів, його заступник адмірал І. С. Ісаков і командувач Чорноморським флотом віце-адмірал Ф. З. Жовтневий. Всього за роки війни орденом Ушакова I ступеня було нагороджено 22 людини, з них 8 — двічі: вже згадувані Н. Р. Ковалів, І. З. Ісаков, Ф. З. Жовтневий, В. Ф. Трібуц, а також заступник Наркома ВМФ адмірали Л. М. Галлер і г. І. Льовченко, командувач авіацією ВМФ маршал авіації С. Ф. Жаворонков і командувач Північним флотом адмірал А. Р. Головко. Крім того, ордени Ушакова I ступеня було удостоєно 10 з'єднань і частин ВМФ. Першими з них були Червонопрапорна бригада підводних човнів Північного флоту і 9 штурмова Ропшинськая Червонопрапорна авіаційна дивізія Червонопрапорного Балтійського флоту. Серед нагороджених також Червонопрапорна Дніпровська військова флотилія, 2-а Констанцськая бригада мисливців за підводними човнами Північного флоту, а також 3 бригади торпедних катерів. Після війни ордена Ушакова I ступеня було удостоєно Вище військово-морське училище імені Фрунзе і інші частини. Кавалерами двох орденів Ушакова I ступеня після війни стали що був командувачем Дунайською військовою флотилією віце-адмірал Г. Н. Холостяков і морські льотчики генерал-полковник М. І. Самохин і генерал-лейтенант — В. У. Ермаченков. Ордени Ушакова II ступеня були удостоїни 14 офіцерів Північного флоту Указом від 10 квітня 1944 року. Це була група підводників на чолі з командиром бригади підводних човнів (пізніше теж нагородженою орденом Ушакова, але I ступені) капітаном 1 рангу І. Колишкиним, і група морських льотчиків. Знак ордена II ступеня № 1 отримав пізніше командувач Кронштадським оборонним районом контр-адмірал Ю. Ф. Ралль, далекий родич великого Ф. Ф. Ушакова, який доводився дядьком прабабусі Ю. Ф. Ралля. Велика група офіцерів Чорноморського флоту, були нагороджені II ступенем ордена Указом від 16 травня 1944 року за звільнення Криму. Останнє вручення ордена Ушакова відбулося в 1968 році, коли його I ступенем була нагороджена Військово-морська академія (нині імені Адмірала Флоту Радянського Союзу Н. Р. Кузнецова). Всього орден Ушакова I ступеня був вручений 47 разів, включаючи нагородження з'єднань і частин, зокрема 11 разів — повторно. II ступінь видавався 194 рази, зокрема 12 з'єднанням і частинам ВМФ. Орден збережений в системі нагород Російської Федерації Ухвалою Верховної Ради РФ від 20 березня 1992 року № 2557-i.